«Реалізація компетентнісного потенціалу навчальних предметів «Українська мова» і «Українська література» в епоху потужного розвитку інформаційних технологій»
Ми маємо визнати, що освіта до деяких пір була досить закритою сферою, але у наш час світ настільки стрімко глобалізується, що й у освіті не може не відбуватися кардинальних змін. Безумовно, зважаючи на технічний прогрес, школа потребує модернізації, матеріально-технічного й навчально-методичного оновлення, перегляду питання реального фінансування тощо. Та найважливішим кроком для нас, педагогів, є модернізація змісту освіти, що ґрунтується на компетентнісному, особистісно зорієнтованому та діяльнісному підходах до навчання і орієнтує на здобуття учнями умінь та навичок, необхідних сучасній людині для успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.
У цьогорічних методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році особлива увага звертається на те, що у змісті навчальних програм послідовно впроваджено компетентнісний підхід, який відповідає стратегічному напрямку розвитку освіти в контексті положень Концепції «Нова українська школа» та показано особливості запровадження наскрізних змістовних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання.
Розробники документів про Нову українську школу наголошують, що на першій сходинці навчання учня відбувається формування суто предметних компетентностей (засобами навчальних предметів), наступна сходинка – міжпредметні компетентності, а далі – ключові компетентності. Усі компетентності тісно пов’язані між собою і рівноцінно важливі. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Саме тому так необхідно вчителеві розуміти суть поняття «компетентність», усвідомлювати, які саме компетентності та яким шляхом формувати, що має стати кінцевим результатом навчання або вивчення конкретного матеріалу.
У рекомендаціях МОН України щодо вивчення української мови наголошується на змістових лініях сучасної шкільної мовної освіти; вимогах до написання вільного і формального есе, а також критеріях оцінювання мовного та змістового оформлення есе; кількості фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови; виставленні тематичних та семестрових оцінок тощо.
Та маємо пам’ятати, що особливої уваги сьогодні потребує мовне питання, бо ситуація залишається складною навіть попри те, що 16 липня 2019 року набуває чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ухвалений Верховною Радою України25 квітня2019 року. Звертаємо увагу колег, учнів, батьків на найголовнішу компетентність – спілкування державною мовою: готовність і здатність учнів українською мовою вести діалог, висловлювати власні думки, аргументувати судження, тобто вільно послуговуватися українською мовою, гордитися рідною мовою, не бути байдужим до її майбутнього. Від нас, філологів, залежить, чи розумітимуть діти цінність рідної мови, чи усвідомлюватимуть необхідність збереження культурних набутків українського народу для майбутніх українців, а головне, чи відчуватимуть смак, красу, естетику рідного слова особисто для себе. Потенціал навчального предмета «Українська мова» невичерпний, треба тільки зуміти його розкрити.
Оновлені програми з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів також спрямовують викладачів на розвиток і соціалізацію особистості учнів, формування у них національної самосвідомості, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, а підібрані твори дають можливість школярам пережити насолоду від прочитаного, допомагають дітям у практично-ігровій формі підготуватися до життя, поміркувати над учинками персонажів, подискутувати з приводу моральних і світоглядних колізій, наявних у художньому світі, спробувати вирішити важливі соціальні проблеми, визначити власні цінності й орієнтири.
Згідно з нормативними освітніми документами, ключовими для розвитку літературної освіти є ідеї діяльнісного, особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. «Українська література» як навчальний предмет має значний потенціал для формування на уроках літератури компетентного учня-читача, здатного до діалогічної взаємодії, відкритого до комунікації з ровесниками, спроможного зрозуміти цінність читання для самореалізації і саморозвитку, що особливо важливо в епоху потужного розвитку інформаційних технологій.
Формування в учнів предметних і ключових компетентностей має відбуватися в єдиній системі використання різноманітних прийомів, методів, дій, операцій, технологій, де діалогічні, групові та інтерактивні форми організації освітньої діяльності учнів стануть пріоритетними. Працюючи в парах, групах, ротаційних трійках, школярі навчаються брати на себе відповідальність та добросовісно виконувати доручену роль; ухвалювати спільні рішення, відчуваючи себе членом спільноти; усвідомлювати важливість власної ініціативності, небайдужості, активності у визначенні громадянської позиції.
Щоб зацікавити учнів художнім твором, слід практикувати підготовку рекламних роликів та літературних білбордів, буктрейлерів та презентацій, колажів та летбуків, пазлів і ментальних карт, ілюстрацій та коміксів; створювати віртуальні сторінки письменників у соціальних мережах, акаунти літературних персонажів, листи-звернення, відеолисти тощо.
Особливу увагу маємо звертати на формування у школярів на уроках української мови і літератури соціальної та громадянської компетентностей, що передбачають становлення свідомого громадянина Української держави, розуміння ним власної відповідальності перед народом, громадою, суспільством, знання національних традицій та культури нашого народу. Засвоєння таких знань найефективніше відбувається через практичний досвід: наведення прикладів з художніх творів, де герої проявляють активну громадянську позицію; через діалогічну взаємодію з текстом, автором, героями; спілкування з ровесниками тощо.
Допомагають учителеві чіткіше структурувати навчальний матеріал, урізноманітнити подання навчальної інформації та перевірки її засвоєння мультимедійні продукти. Використання надзвичайно багатого ілюстративного візуального матеріалу до художніх творів та біографії письменника, зокрема анімацій, відеодемонстрацій, репродукцій картин видатних митців, навчальних фільмів (відеофрагментів), слайдів-шоу, буктрейлерів, скрайбінгів, коміксів, є вимогою часу.
Отже, сучасні уроки необхідно вибудовувати на засадах діалогічності, інтерсуб’єктного навчання, співробітництва, щоб зацікавити учнів емоційно-ціннісною взаємодією з автором-оповідачем та героями твору; сприяти конструктивному діалогу з ровесниками; спонукати до критичного мислення, оригінального вирішення проблем у процесі спілкування, до саморозкриття та самоутвердження.
Від здатності учителя планувати і здійснювати освітній процес на основі компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, комунікативного, діалогічного та інших прогресивних підходів залежить рівень навченості школярів. З практики відомо, що міцність, глибина запам’ятовування учнями інформації перебуває у прямій залежності від активної зацікавленості навчальним предметом, рівня мотивації до вивчення відповідного матеріалу, бажання і здатності навчатися протягом усього життя. Незвичні форми завдань, нестандартні підходи до подання матеріалу, використання сучасних стратегій візуалізації навчального матеріалу, інноваційність у його сприйманні допомагає школярам подивитися по-новому на літературу і освітню діяльність в цілому.
Тож невипадково усе частіше чуємо: зміни творять учителі, учителі важливі, формула успіху сучасного вчителя, світові освітні тренди тощо. Тому надважливою, на думку організаторів популярних (не)конференцій EdCamp Ukraine, залишається проблема готовності учителя до впровадження змін, особистого усвідомлення необхідності неперервного педагогічного розвитку, власного розуміння того, як ефективно навчатися самому і навчати інших.
Крім усього іншого, не можна не реагувати на процес сертифікації знань учителів, оскільки держслужба якості освіти затвердила методику оцінювання професійного рівня українських педагогів. Серед критеріїв оцінювання є такі: здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів; прагнення використовувати педагогічні технології в освітньому процесі; здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії; уміння аналізувати сильні і слабкі сторони своєї професійної діяльності, формувати і розвивати власну інформаційну компетентність та визначати шляхи подальшого саморозвитку тощо.
Для впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування освіти, зокрема для розбудови Нової української школи, сучасному вчителеві слід змінити деякі стереотипні підходи, навчитися працювати з новітніми засобами зв’язку, брати активну участь в освітніх проектах, проходити навчання з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження”, студією онлайн-освіти EdEra і т. ін.
Відповідно до потреб часу збільшується кількість та урізноманітнюються форми післядипломної педагогічної підготовки. Найкориснішою є участь учителів у міжкурсових заходах, які найчастіше проходять на базі закладу післядипломної педагогічної освіти. Вона передбачає спілкування з колегами, обмін досвідом, отримання інформації щодо реформ, які відбуваються в освітній галузі, ознайомлення зі змінами в нормативній базі, відвідування майстер-класів колег, отримання знань про сучасні методики викладання та їх практичну спрямованість тощо.
Навесні на базі Дніпровської академії неперервної освіти було проведено семінар «Формування учнівських компетентностей на уроках української мови і літератури в умовах переходу до Нової української школи», на який було запрошено Калинич О.В., заслуженого учителя України із Закарпаття. На довгоочікувану зустріч з колегою злетілося майже 500 спраглих до творчості вчителів-філологів Дніпропетровщини (реєстрація була добровільна без усіляких квот), учителі були знайомі з авторською навчально-методичною літературою і творчими ідеями переможця конкурсу «Учитель року – 2015». Олеся Василівна провела практикум занурення в методику з проблемними питаннями: «Як зробити урок не тільки ефектним, а й ефективним? Ми запроваджуємо інновації чи тільки імітуємо? Що таке бізнес-гра на уроці за принципом «низькі пороги і високі стелі»? Коли один бал є позитивною оцінкою на уроці? Як організувати роботу в міні-групах, щоб вона була цікавою і дієвою?». Такі семінари вмотивовують мобільного вчителя до творчості, самовдосконалення, самореалізації, бо це справжній приклад того, як серце віддавати дітям.
Уже традиційним стало проведення в Дніпровській академії неперервної освіти заслуженим учителем України з Дніпропетровщини Криворотенко Ольгою Григорівною серії навчально-методичних майстер-класів. Оволодівши прийомами розвитку критичного мислення під час практичних занять з учителем-практиком, філологи активно використовують їх на своїх уроках. Це такі прийоми та методи: взаємне навчання, мозкова атака, робота за ролями в малих групах, дошка запитань, обмін проблемами, почергові запитання, припущення на основі запропонованих слів, дебати, залиште за мною останнє слово та інші. Цей методичний інструментарій широко використовується під час аналізу художнього твору, характеристики літературних персонажів, вирішенні проблем, висвітлених автором твору, та розв’язанні життєво важливих ситуацій.
Фестиваль педагогічних ідей «Фест-Дніпро 2019» окреслив спектр методичних уподобань сучасних педагогів нашої області, розкрив високий рівень зацікавленості учителів у сучасних змінах, продемонстрував прагнення до оволодіння новими технологіями, методами, підходами, зокрема інструментами розвитку когнітивного мислення, акмеологічними стратегіями творчої життєдіяльності, методиками проблемного, інтерактивного, ситуативного навчання, проектними та комп’ютерними технологіями на уроках української мови і літератури та інше. Головне, що учителі мали змогу ознайомити колег зі своїм досвідом, отримати від них схвальну оцінку своєї діяльності (це дуже важливо для вчителя), почерпнути нові ідеї, щоб уникнути одноманітності на уроках. Варто зацікавитися досвідом Корзун Катерини Миколаївни, учителя української мови і літератури Нікопольської СЗШ №23, переможця обласного етапу конкурсу «Учитель року - 2018»; Семенюк Тетяни Степанівни, учителя української мови і літератури Марганецької гуманітарної гімназії; Чернявської Анни Ігорівни, учителя української мови і літератури Вільногірської СЗШ №3; Полянської Анастасії Сергіївни, учителя української мови і літератури СЗШ №9 м.Павлограда; Карлової Інни Василівни, учителя української мови і літератури СЗШ №6 м.Павлограда; Величко Анастасії Василівни, учителя української мови і літератури Томаківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №2 Томаківської селищної ради та багатьох інших учителів Дніпропетровщини.
Безумовно, сучасний учитель зобов’язаний реагувати на виклики часу, соціальні тенденції, суспільні події, обирати найбільш результативні технології, вибудовувати власну траєкторію педагогічної діяльності, швидкими темпами оволодівати комп’ютерними, медіаосвітніми, інтерактивними технологіями, методами критичного мислення, проектними та особистісно зорієнтованими методиками. Щоб бути цікавим для дітей як фахівець, як особистість, педагог має постійно навчатися. І не лише, щоб оновлювати знання з навчального предмета, а тому, що самоосвіта— це шлях професійного та особистісного зростання, який визначає і якість уроків, і підготовку до них, і рівень співпраці з учнем, і професійну мотивацію та самооцінку. Будьте креативними, мобільними, інноваційними, шановні колеги! Відвідуйте тренінги, майстер-класи, семінари, навчайтеся самі й спонукайте інших!
Література для використання:
- Нова українська школа.URL:https://mon.gov.ua/tag/nova-ukrainska-shkola
- Навчати і навчатися: як і куди зростати українському вчительству? Результати дослідження сфери підвищення кваліфікації й сертифікації у рамках спільної ініціативи руху EdCampUkraine і Міністерства освіти і науки України / заг. ред. О. Елькіна. – Харків: Вид – во «Дім Реклами», 2019.120с.
URL:https://www.edcamp.org.ua/teachandlearn?fb_comment_id=1557958350941787_1589204984483790
- Сертифікація учителів: як це працює?
URL: https://uk.etcetera.media/sertifikatsiya-vchiteliv-yak-tse-pratsyuye.html
- Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/
- Методичні рекомендації про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році. Лист МОН України № 1/11-5966 від 01.07.2019. URL: https://nus.org.ua/news/mon-rozrobylo-metodychni-rekomendatsiyi-z-vykladannya-predmetiv-na-2019-2020/
Сергієнко А.А.,
доцент кафедри соціально-гуманітарної
освіти, кандидат педагогічних наук
