Розуміючи це, сучасний учитель не перевантажуватиме дитячий мозок знаннями, які знаходяться у відкритому доступі, а буде прищеплювати їм навички ХХІ століття: критичне мислення, креативність, ініціативність, дослідницькі здібності, відповідальність, медіаграмотність, уміння спілкуватися тощо. І це не мрія про світле майбутнє школи, а її сьогодення. У цьому ми переконуємося, знайомлячись із досвідом наших педагогів. Учитель української мови і літератури Покровської гімназії Покровського району Буглак Людмила Вікторівна не просто провела урок позакласного читання, а організувала проектну діяльність дітей над вибраним для прочитання художнім твором, кінцевим результатом якої були не тільки презентації, ілюстрації, есе, а й створені анонси-реклами про твори, що найбільше сподобалися, з метою розміщення їх на рекламних щитах під назвою «Прочитай! Це цікаво!».

І таких прикладів безліч, варто тільки придивитися, прислухатися до досвіду своїх колег, поцікавитися блогами, сайтами відомих педагогів, створити власні продукти інноваційної діяльності спільно зі школярами. Необхідно цілісно реалізовувати потенціал навчальних предметів «Українська мова» та «Українська література», сприяти формуванню ціннісного ставлення до того, що відбувається навколо, розуміти, що події важливо пропускати через себе, бо у пам’яті дитини лишається те, що має емоційне позначення.

Після цьогорічного фахового конкурсу «Учитель року – 2018» у номінації «Українська мова і література» з упевненістю можна сказати, що у нашій області багато творчих, компетентних, надзвичайно здібних і конкурентоздатних педагогів, які люблять і знають свою справу. І вже сьогодні є чому повчитися у призерів та лауреатів конкурсу: Корзун Катерини Миколаївни (м. Нікополь, СЗШ №23), Михайльо Людмили Томашівни (Томаківський район, Настасівська ЗОШ), Полянської Анастасії Сергіївни (м.Павлоград, СЗШ №9), Щербини Ліни Миколаївни (м.Першотравенськ, СЗШ №4), Трачук Ольги Євгенівни (м.Тернівка, СЗШ №4), Гиркало Ольги Володимирівни (м.Кам’янське, СЗШ №35), а також у відомих досвідчених майстрів педагогічної інноватики: Криворотенко Ольги Григорівни (Верхньодніпровський район, Ганнівський НВК, Дорошенко Оксани Анатоліївни (м.Дніпро, СЗШ №5), Панченко Людмили Василівни (м.Кам’янське, технічний ліцей), Стороженко Наталії Петрівни (м.Павлоград, СЗШ № 20), Ревун Оксани Юріївни (м.Кривий Ріг, педагогічна гімназія).

Опрацьовуючи зміст оновлених програм, необхідно звернути увагу на шляхи забезпечення особистісно зорієнтованого й компетентнісного підходів до навчання. Змістові компоненти у програмі з української мови представлені чотирма лініями: мовною, мовленнєвою, діяльнісною й соціокультурною, що дають змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовної освіти. Відповідно результативну частину презентовано у вигляді елементів, що формують ключові й предметні компетентності, а саме: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, емоційний і поведінковий компоненти. Після закінчення школи учень має володіти ключовими компетентностями і наскрізними вміннями, які стануть йому в нагоді у сучасному світі. Це, зокрема, вільне спілкування державною мовою, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість та інноваційність, економічна компетентність тощо.

Особливої уваги сьогодні потребує мовне питання. Ми розуміємо, що і лист МОН України № 1/9-74 від 01.02.2018 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі», і указ Президента України №156/2018 «Про невідкладні заходи щодо зміцнення статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України» покликані покращити мовну ситуацію і в області, і в державі. Звертаємо увагу колег, учнів, батьків на найголовнішу компетентність – спілкування державною мовою (не володіння, а спілкування мовою: готовність і здатність учнів українською мовою вести діалог, висловлювати власні думки, аргументувати судження, тобто вільно послуговуватися українською мовою, гордитися рідною мовою, не бути байдужим до її майбутнього). Необхідно активно ініціювати і фінансово забезпечувати поділ класів на групи для вивчення української мови, збільшувати мережу профільних філологічних класів з поглибленим вивченням української мови і літератури, культивувати розширення спектру факультативів, спецкурсів на зразок «Рідна мова – код народу», «Культура і багатство української мови», «Труднощі українського правопису». Важливо, щоб дитина розуміла цінність рідної мови, мови своїх предків; усвідомлювала необхідність збереження культурних набутків українського народу для майбутніх українців, а головне, щоб відчувала смак, красу, естетику рідного слова особисто для себе.

Необхідно звернути увагу, що в оновлених програмах «Українська мова» для 10-11 класів розділ «Зв’язне мовлення» замінено розділом «Практична риторика». Такий підхід умотивований віковими особливостями й потребами старшокласників виходити на вищий рівень практичного володіння мовою, що спроможна забезпечити риторика як теорія й практика ефективного мовлення. Риторикою варто наповнити увесь освітній процес. Отже, щоб сформувати у сучасних школярів комунікативні компетентності, мало навчити їх писати твори, вони мають навчитися складати і озвучувати привітання, подяки чи компліменти, розповідати про власне сприйняття змісту певних блогів чи сайтів, брати участь у рольових ситуаціях, дискусіях, дебатах, демонструючи багатий словниковий запас і уміння послуговуватися рідною мовою. Зрозуміло, що тільки той учитель, який тонко відчуває багатство української мови, зможе навчити учнів, організувати цікавий флешмоб, запропонувати захоплюючий проект, провести незабутнє святкування Дня рідної мови.

У оновлених програмах з української літератури увагу сконцентровано на знакових, водночас доступних для сприймання старшокласниками художніх творах, які потенційно можуть бути для них цікавими, актуальними для сучасного життя. Ці твори покликані формувати стійкий інтерес до читання, збагачувати внутрішній світ молодої людини, позитивно впливати на її свідомість, морально-етичні цінності, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, естетичні смаки, самостійність мислення й громадянський вибір. Усе це сприятиме самореалізації особистості в майбутньому.

Для осучаснення змістового компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових творів уведено рубрики «Мистецький контекст» та «Міжпредметні зв’язки». У навчальній програмі профільного рівня передбачено вивчення творів літератури народів України, передовсім кримських татар. Також важливим компонентом програми є «Читацький практикум», спрямований на формулювання практичних навиків усних і письмових роздумів над прочитаним у різних стильових формах.

У контексті літературних змін слід звернути увагу на підручник з новою філософією освіти – це «Українська література» для учнів 10-их класів, укладений авторським колективом Інституту педагогіки НАПН України під керівництвом Фасолі Анатолія Миколайовича. У цьому підручнику окреслено конкретні шляхи забезпечення компетентнісної та особистісно зорієнтованої літературної освіти і дано вчителеві необхідний методичний інструментарій. Для вчителя цей підручник «дорожня карта» і «методичний порадник», бо містить систему компетентнісно зорієнтованих запитань і завдань, допомагає організувати взаємодію учнів, діалог з автором, персонажами, а для учнів – це путівник на шляху самопізнання, який пропонує творчі завдання, посилання на цікаві сайти та сучасну літературу. Звертаємо особливу увагу на необхідність ознайомлення з творами сучасних українських письменників як учнів, так і вчителів.

Сьогодні дуже багато можливостейдля реалізації творчих здібностей, можливостей, прагнень інноваційного педагога. Пропонуємо брати активну участь у вебінарах, семінарах-практикумах, конференціях, засіданнях «за круглим столом», зустрічах з авторами підручників, проектах, тренінгах, майстер-класах, фестивалях педагогічних ідей тощо. Така діяльність дуже корисна, бо ґрунтується на спілкуванні колег, обміні досвідом, відвідуванні уроків, проведенні майстер-класів, отриманні практичних і теоретичних знань із сучасних методик викладання.

Рекомендації керівникам районних(міських) методичних об’єднань учителів-філологів, викладачам української мови і літератури:

1. Опрацювати зміни, нововведення, оновлення у програмах з української мови і літератури для 10-11 класів, які будуть чинними з   1 вересня 2018 року, а також методичні рекомендації МОН України.
2. Взяти до уваги зміст пояснювальних записок до програм, у яких визначено методологічні засади організації навчання української мови і літератури; окреслено мету, завдання, компетентнісний потенціал предметів, змістові лінії та їх реалізацію у програмах, основні принципи побудови навчального курсу, схарактеризовано зміст навчального матеріалу, запропоновано перелік методів, прийомів, форм організації освітнього процесу.
3. Визначитися зі шляхами реалізації компетентнісного потенціалу навчальних предметів «Українська мова» і «Українська література», враховуючи зміст концепції нової української школи, яка подає таке трактування компетентності: «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
4. Зосередити увагу на можливостях забезпечення особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, культурологічного, комунікативного підходів, а також загальнодидактичних принципів (емоційності, свідомості й активності, природовідповідності, наочності, систематичності й послідовності, міцності засвоєння знань і вмінь, єдності навчання й виховання, науковості, доступності, зв'язку теорії з практикою та ін.) та принципів означених підходів: ситуативності, особистісного цілевизначення і рефлексії, вибору індивідуальної навчальної траєкторії, опертя на суб’єктний досвід, цілісності, варіативності, системності, співтворчості, первинності учнівської продукції, культуровідповідності та ін.
5. Розширити методичний арсенал учителя-словесника інтерактивними методами навчання, прийомами критичного мислення, інноваційними технологіями, які враховують специфіку сучасного інформаційного простору: проектне навчання, перевернутий клас, робота з хмарними технологіями, створення буктрейлерів, скрайбінгів, коміксів, постерів, буклетів, логотипів, комп’ютерних презентацій, лайфхаків, використання соціальних сервісів тощо.

Список рекомендованої навчально-методичної літератури для вчителів української мови і літератури на 2018-2019 навчальний рік:

1. Програми з української мови і літератури. 5-9 класи // Дивослово. – №7-8, 2017. – С. 2-112.
2. Ключові зміни оновлених програм для 5-9 класів. https://www.schoollife.org.ua/klyuchovi-zminy-onovlenyh-program-5-9-klasiv-prezentatsiya/
3. Навчальні програми для 10-11 класів, чинні з 1 вересня 2018 року. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
4. Нова українська школа. https://mon.gov.ua/ua/tag/nova-ukrainska-shkola
5. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році https://www.pedrada.com.ua/article/2414-shchodo-vivchennya-navchalnih-predmetv-ta-organzats-osvtnogo-protsesuі
6. Голуб Н.Б. До проблеми предметної компетентності з української мови у закладах загальної середньої освіти // Українська мова і література в школі. – № 1, 2018. – С. 2-6.
7. Токмань Г. Методика викладання мови й літератури. Українська літературна освіта : з погляду вічності й у контексті сьогодення // Дивослово. – № 3, 2017. – С. 2-6.
8. Криворотенко О.Г., Сергієнко А.А. Література Придніпров’я. 5-6 класи. Курс за вибором. Навчально-методичний посібник / О.Г.Криворотенко, А.А.Сергієнко. – Дніпропетровськ : Інновація, 2016. – 200 с.
9. Сергієнко А.А. Реалізація компетентнісного потенціалу навчального літературного матеріалу з метою формування у школярів ціннісних поглядів, суджень, орієнтирів // Матеріали обласної науково-практичної конференції 28 березня 2018 р. – Дніпро. – С. 52 - 57. http://dano.dp.ua/en/120
10. Криворотенко О.Г. Основи журналістики. 11 клас // Українська мова і література в школі. – № 1, 2018. – С. 40-43.
11. Сторінки історії. Олесь Гончар : науково-публіцистичне видання / авт.-упоряд. : Т.В.Кедич, Н.П.Олійник, І.С.Попова, А.В.Тараненко; за заг. ред. проф. І.С.Попової. – Дніпро : ЛІРА, 2018. – 234 с.
12. Заверталюк Н.І. «А Гончар залишається». Олесь Гончар: наукове пізнання і методичне опрацювання // Дивослово. – № 4, 2018. –             с. 15-20.
13. Лексикологія. Фразеологія. Підготовка до ЗНО / уклад. Н.В.Сиротенко, Н.С.Перфілов. – Харків : Вид. група «Основа». – 2018. – 167 с.
14. Практикум із культури ділового мовлення. Програма факультативного курсу (8-9 класи) // Бібліотечка «Дивослова». – № 1, 2017. – 47с.
15. Блажко М.Українська мова в таблицях. Навчальний посібник для учнів загальноосвітніх навчальних закладів / М.Блажко. – К. : Грамота, 2017.
16. Перевірка предметних компетентностей. Українська література. 5 клас. Збірник завдань для оцінювання навчальних досягнень учнів : навч. посібник / Л.Т.Коваленко, А.М.Фасоля. – К. : УОВЦ «Оріон», 2016. – 64 с. : іл.
17. Бугайова Н.А., Вікторіна О.М. Квести і проекти з використанням Інтернету на уроках української мови і літератури : навчально-методичний посібник. – Кіровоград, 2016. – 64 с. http://slovesnic.blogspot.com/2016/09/blog-post.html
18. Українська мова. Квести. 5-9 класи / За заг.ред. О.А.Бондаренко, О.О.Чмигової. – К. : «Вид. дім «Перше вересня», 2017. – 92 с. – (Бібліотека «Шкільний світ»).
19. Баришполець О.Т. Український словник медіакультури / О.Т.Баришполець. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – К. : Міленіум, 2014. – 196 с.
20. Освітні веб-ресурси для вчителів української мови і літератури. http://school22.com.ua/index.php/predmetni-kafedri/kafedra-ukrajinskoji-filologiji/na-dopomogu-vchitelyu
21. Мистецтво самопрезентації / Харченко Н., Шпич Н., Скрипник М., Куниця Т. – К. : Вид. «Шкільний світ». – 2018. – 120 с., доцент кафедри соціально-гуманітарної освіти Дніпровської академії неперервної освіти, кандидат педагогічних наук