«Ми познайомилися з системою освіти Фінляндії, Швеції, Данії. Зокрема, поспілкувалися заступником міністра освіти та культури Фінляндії, зустрілися з Послом України у Швеції, який познайомив нас з діяльністю діаспори по утворенню українських недільних шкіл та відвідали данську гімназію Грібсков. Щодо гімназії, то це проміжна ланка між школою та вищою освітою. Щось, на кшталт наших 10-11 класів зі своєю спеціалізацією по майбутньому фаху. Навчаються там 3 роки, і там надзвичайна матеріально-технічна база. Нас вразили облаштування кабінетів з різних предметів та окремо майстерня для виконання практичних проектів. Там є все: спецодяг, спецвзуття, а ще станки, інструменти і матеріали. Зовсім по іншому проходять, приміром в данських школах та гімназіях, і батьківські збори. Фактично, це співбесіда класного керівника з учнем та його батьками. Призначається всьому класу в один день, але по 10 хв. кожній родині. Чимало цікавого і корисного ми дізналися також про інновації та реформу освіти Фінляндії і Швеції. До слова, реформування освітянської галузі в скандинавських країнах не зупинилося, воно триває. Так само, як триває і реформа української освіти. Проте, ми лише на початку шляху. Запозичуємо, створюємо нові програми та форми навчання, запроваджуємо, випробовуємо і рухаємося далі. Це тривалий процес. І перші результати нашої реформи ми побачимо лише за 12 років, отримавши перших випускників нової української школи. Однак на цьому нелегкому шляху маємо пам’ятати, ми повинні не бездумно залучати закордонний досвід, а зобов'язані окреслити власний шлях розвитку освітянської сфери».
